16 Весна: повість – Теремко В. – АКАДЕМІЯ (105281)

“Дуже буйно увірвалася їхня шістнадцята весна._x000D_
Непросто збагнути себе вже інакшими,_x000D_
дати лад емоціям і втриматися від звички_x000D_
по-дитячому перекушувати недитячі проблеми._x000D_
Життя спонукає до вчинків._x000D_
А вони ще такі,_x000D_
якими є їхні відчуття, розуміння обставин_x000D_
і стосунки з дорослими на різних дорогах._x000D_
Дехто вже дивиться на все згори._x000D_
Хтось зосереджений на переживаннях_x000D_
і звідти спостерігає за всім._x000D_
А ще хтось застряв у наївності._x000D_
У пошуках себе вони продираються_x000D_
крізь проблеми, травмуються_x000D_
і стають сильнішими._x000D_
Починають усвідомлювати свою дорослість,_x000D_
долають себе колишніх —_x000D_
і це найбільші їхні перемоги._x000D_
Пробудження чоловічого змушує хлопців_x000D_
думати не тільки про футбол,_x000D_
а й про те, що в країні війна._x000D_
А сила жіночого вчить дівчат_x000D_
дослухатися до порухів своєї душі_x000D_
й відчувати несказане.”