Табу на поцілунки: повість – Бурлака О. – АКАДЕМІЯ (105294)

“З головними героями повісті Льолею і Стасом_x000D_
ви вже знайомі («Поцілунок був не останній»)._x000D_
І, як з’ясувалося, стосунки між ними_x000D_
отримали бентежне продовження._x000D_
…Здавалося, після поцілунку на даху_x000D_
в них усе налагодилося,_x000D_
але то були примарні сподівання Льолі._x000D_
Стас закрився в собі, бо вирішив,_x000D_
що любов робить його слабким,_x000D_
а Льолині почуття до нього —_x000D_
не більше ніж жалість._x000D_
Уже нічого не пов’язує Льолю з Мартою,_x000D_
яка донедавна була найкращою подругою._x000D_
Мама і тато, захоплені очікуванням ще однієї дитини,_x000D_
зовсім віддалилися._x000D_
Гострі переживання самотності накривають Льолю_x000D_
депресією і навіть панічними атаками._x000D_
Намагаючись вибратися з гнітючих обставин,_x000D_
вона знаходить нових друзів_x000D_
і разом з ними, а також_x000D_
зі Стасом, хоч це й дивно, вирушає на море._x000D_
А там нові неприємності:_x000D_
обманювання самої себе_x000D_
й нещирість із близькими призводять_x000D_
до небезпечних і трагічних ситуацій,_x000D_
її нова подруга закохується в Стаса._x000D_
І коли Стас із Льолею, здавалося б,_x000D_
уже подолали непорозуміння,_x000D_
з її мамою трапилася біда._x000D_
Знову безвихідь._x000D_
І тоді спрацювало рятівне «але…».”