The Language of War

Коли повсякденне життя перетворюється на надзвичайний стан, хіба можуть бути достатніми вчорашні слова?

“Ми були такі щасливі і не знали цього…”

Тридцятитрирічний письменник живе в тихому європейському передмісті з дружиною та собакою. Його батьки купили квартиру неподалік. На вихідних вони виїжджають на бранч, готують їжу, зустрічаються з друзями. Життя хороше, нормальне. А потім приходять загарбники.

«Мова війни» про те, що відбувається, коли твій світ змінюється за одну ніч. Коли ти прокидаєшся від звуку гелікоптерів і запаху пороху. Коли в твій дім влучають снаряди або вдираються бойовики, і ти проводиш чергову ніч у підвалі, перетвореному на бомбосховище. Коли, навіть ніколи не тримаючи в руках зброї, ти розумієш, що єдиний вихід – це дати відсіч. Це про те, що ніколи не можна забути або пробачити.

Поєднуючи яскраві щоденні хроніки вторгнення в Україну Олександра Михеда з хором інших голосів – його родини, друзів в еміграції, тих, хто воював і був свідком неймовірних звірств, – ця книга є водночас і записом, і розплатою. Прониклива і позачасова, вона запитує, як можна знайти слова, щоб описати нову реальність; як можна знайти сенс світу, коли єдина мова, якою ти можеш розмовляти, – це мова війни.

.btn.disabled,