Самотні вітри: роман – Тетера І. – АКАДЕМІЯ (105274)

“Несподівано для себе Максим захотів її смерті. Такозвалася в ньому його понівечена любов. Довго і складно йшов до цього. З дитинства почувався аутсайдером. Розумів, що йому — хлопчині зробітничого барака — нічого нормального не світить. І навіть дружба з надзвичайно толерантним Мишком Звягінцевим підсилювала ці відчуття. За спиною Мишка — надійна сім’я. І сам він — хоч картини малюй: дівчата зривають на ньому очі. А ще — зібраний, коректний, благородний. І треба ж було вже студентом так нестямно закохатися в дівчину, з якою в Мишка — любов. Жити з ними в його столичній квартирі. Потайки їм заздрити і підкрадатися до їхньої любові, сподіваючись на свій шанс. Усе інше добре складалося в Максима. Став льотчиком, як і мріяв. Здобув статус, блага, мав увагу жінок і не гребував нічим. Не вистачало тільки недосяжної для нього Марини Райдуги.”/