Ще не в курсі, але…: проза – Гулей М. – АКАДЕМІЯ (105296)

“Ну й розберися з цим незрозумілим світом. Часу думати нема. Прості й однозначні відповіді недоступні. У друзів — свої заморочки. Батьки з тобою — коли як. А питань море. Чому він їй подобається, а я ні. Як написати меседж, щоб вона все зрозуміла і самому не підставитися. Де б навчитися «клеїти дівчат» так, як уміють круті пацани. Як не помилитися, коли так хочеться мати хлопця. Чому вчитель відводить очі, а ти не можеш не сказати йому про все. Чому ти не така і в тебе щось не таке, як хочеться, щоб було. І чому він не такий, як у твоїх думках. Тривоги неминучі. І завжди є шанс, що він подарує їй квітку. Вона запросить його в кіно. Відчує себе і його в танці, хоч раніше й подумати не могла, що зможе танцювати. Жорстокі обставини життя — ніщо, коли вона комусь потрібна. Вони ще не зовсім дорослі, а життя береться за них на повну. У багатьох питаннях ще не в курсі, але й не пасують перед ними. Їхні історії бентежні, небезпечні, прикольні. І тим вони цікаві.”/